Спосіб розмітки верхньої третини обличчя перед ботулінотерапією

Надання якісної медичної допомоги за профілем «косметологія» потребує створення не лише нових лікарських препаратів і способів їх застосування, але й вирішення організаційних та правових питань, професійної підготовки лікаря-косметолога [3,12]. Одним з важливих моментів у цій сфері є правильна розмітка обличчя перед ботулінотерапією.

Обличчя – відмінна індивідуальна характеристика фізичного вигляду людини, найважливіша інформаційна зона [4]. Особлива роль відводиться очам і бровам, які психологічно формують цілісний і конкретний образ. Найбільш виразною ділянкою зовнішності людини є зона навколо очей. Очі та періорбітальну ділянку недаремно називають «дзеркалом душі» [5].

Наріжним каменем творчого підходу до корекції зовнішності та ефективності ботулінотерапії є знання анатомо-функціональних особливостей мімічних м’язів обличчя, розуміння законів мімічної експресії, віртуозне володіння самою технікою ботулінотерапії [14]. Корекція зморшок і складок на лобі, у міжбрівній ділянці, на спинці носа, у періорбітальній ділянці дозволяє провести омолодження обличчя, наслідком чого стає підвищення самооцінки та якості життя [13]. У руках грамотного лікаря-косметолога застосування ін’єкцій ботулінічного токсину типу А (БТА) можна порівняти з пензлем у руках художника [1]. Переважна більшість небажаних явищ пов’язана з використанням необґрунтовано великих доз ботулінічного токсину та некоректним вибором точок ін’єкцій [6,7].

Реєстрація показань і техніки корекції – це захист і пацієнта, і лікаря. Необхідні особистий досвід, естетичне сприйняття, знання законів співмірності, що лежать в основі краси та привабливості, щоб пацієнт сказав про лікаря: він професіонал. Але як уникнути хвилювання на початку професійної діяльності, косметологічних катастроф, помилок і ускладнень?

Методики корекції мімічних зморшок обличчя відрізняються технікою, місцем введення, глибиною, дозою, етапністю. Розібратися в опублікованих методиках у статтях і монографіях лікарю-косметологу-початківцю дуже складно, тим більше що вони, як правило, часто відрізняються від Інструкції з медичного застосування препарату.

Мета:

Розробити спосіб розмітки верхньої третини обличчя перед ботулінотерапією.

Матеріали та методи:

Тілесний імідж людини є основою високого почуття власної гідності та впевненості в собі [10]. Незадоволеність пацієнтів своєю зовнішністю, особливо після відвідування лікарів-косметологів, може спричиняти серйозні психологічні порушення, що відображається і на загальносоматичному статусі [2]. За останні роки з позовами про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої внаслідок надання медичної допомоги неналежної якості, зростає кількість звернень пацієнтів до засобів масової інформації, товариств захисту прав споживачів, судових інстанцій [11].

Ботулінотерапія вважається «золотим стандартом» корекції вікових змін верхньої третини обличчя. Для складання схеми ін’єкційної корекції необхідно розглядати обличчя як єдине ціле та бажано проводити комплексну корекцію.

Розмітка обличчя перед проведенням естетичних ін’єкційних процедур є обов’язковою [8,9,15]. Шляхом нанесення горизонтальних і вертикальних ліній формується сітка, у квадранти якої виконуються ін’єкції. Використовуються зовнішні анатомічні орієнтири та анатомія м’язів. Розмітка ін’єкцій БТА за принципом «світлофора» дозволяє виділити:

• зону впевненого ін’єціювання (зелена);
• ділянку обережного ін’єціювання за наявності індивідуальних показань (жовта);
• ділянку, де ін’єкції не проводяться або потребують особливого обґрунтування (червона) [9].

Завдання ботулінотерапії в ділянці верхньої третини обличчя – зменшення візуалізації зморшок на тлі релаксації м’язів лоба, міжбрівної ділянки та кругового м’яза ока при збереженні/формуванні оптимального положення та форми брови [9].

Для ін’єкційної техніки ботулінотерапії за основу картування ми беремо зіницю та брови, застосовуємо такий спосіб розмітки верхньої третини обличчя:

I. Проводимо три основні горизонтальні лінії:

• 1 – при прямому погляді через зіниці;
• 2 – по верхній межі брів;
• 3 – у ділянці лоба вище надбрівної лінії не менше ніж на 2 см (залежно від висоти лоба).

II. Основні вертикальні лінії:

• А – по краю головки брови (від краю крила носа до початку брови);
• В – через зіницю;
• С – по краю хвоста брови.

III. Додаткові умовні лінії (необов’язкові):

• а – четверта горизонтальна – по середині відстані між верхньою горизонтальною лінією та зоною росту волосся для введення токсину другим рядом (за необхідності);
• b – від зіниці до хвоста брови;
• c – від зіниці до козелка вуха;
• d – між медіальними кінцями брів і контрлатеральним внутрішнім кутом ока для визначення точки перетину ліній і введення в м’яз «гордіїв»;
• e – додаткова вертикальна лінія по краю латеральної комісури ока.

Перетини цих ліній побудованої сітки визначають точки введення ботулотоксину (див. рисунок).

Заборонена зона для введення токсину – ділянка вище горизонтальної лінії над бровами щонайменше на 2 см. Виняток для введення ботулінічного токсину типу А в m. frontalis становлять пацієнти з індивідуальними анатомічними особливостями (низький лоб).

Допустимі відхилення точок введення:

1. У ділянці кута ока допускається латеральне відхилення базисної точки (точка 1C на рисунку), нижньолатеральна точка (Cc) може зміщуватися по лінії c у бік орбіти (але не ближче ніж на 1 см від краю орбіти) залежно від малюнка зморшок при трьох ін’єкціях по дузі з інтервалом 1-1,5 см одна від одної. Точки в періорбітальній ділянці повинні враховувати тип очей, форму та ширину очної щілини [17].
2. Розташування точок для введення БТА в ділянці лоба може відрізнятися залежно від мімічного патерну пацієнта. У ділянці лоба бажано проводити введення у два ряди. Точки введення та їх кількість у ділянці лоба повинні враховувати анатомічні особливості лобового м’яза з урахуванням віку та статі пацієнта, варіантів розташування апоневрозу (класичний, високий, низький), наявності гіпертонусу (гіпертонус медіальної частини, нижньої частини, латеральних волокон, тотальний гіпертонус) [18]. Деякі можливі комбінації точок: 3A, 3B, aB, aA;  3e, 3A, aB;  3A, 3B;  3A;  3B;  3A, aB;  3B, 3e;  3B, ae.
3. Під час корекції зморшок перенісся в особливих випадках (птоз брів, невропатія лицевого нерва з дистопією брів і повік, татуаж брів вище їх природного розташування) точкою введення БТА є найбільш полога ділянка глабели (з’єднання лоб-ніс). Точки введення в м’яз, що зморщує брову, повинні враховувати особливості анатомічної будови: класичний варіант, «перистий», «високий» [16].

Дана схема є актуальною у випадках стандартних розведень препаратів БТА (відповідно до Інструкції з медичного застосування).

Додаткова інформація:

1. Розміщення великого пальця вздовж краю орбіти дозволяє зменшити ймовірність дифузії препарату в м’яз, що піднімає верхню повіку, під час ін’єкції в m. corrugator supercilii при корекції міжбрівних зморшок.
2. Розтягування шкіри та бокове освітлення допомагають ідентифікувати судини в ділянці латерального кута ока.

Результати:

Запропонована розмітка точок введення ботулінічного токсину типу А враховує анатомо-функціональні особливості м’язів, що беруть участь у формуванні зморшок у ділянці міжбрів’я, лоба, латерального кута ока, а також вираженість мімічних зморшок у чоловіків і жінок з високим лобом. З гігієнічних причин перед ін’єкціями нанесену розмітку доводиться видаляти, при цьому втрачається перевага топографічних орієнтирів. Проведення ін’єкцій з урахуванням запропонованої методики дозволяє за наявності досвіду роботи уникнути попередньої графічної розмітки точок ін’єкцій завдяки зовнішнім анатомічним орієнтирам – бровам і очам. Накопичення досвіду застосування зазначеного способу розмітки дозволить оцінити її ефективність з точки зору відсутності косметологічних катастроф під час ботулінокорекції верхньої третини обличчя.

Висновки:

1. Запропонована схема картування верхньої третини обличчя є простою, зручною, універсальною для початківця та характеризується ефективністю і безпечністю.
2. Зазначений спосіб розмітки точок ін’єкцій дозволяє прогнозувати сприятливий результат ботулінотерапії зморшок верхньої третини обличчя.

Література:

1. Бєлий І. Корекція мімічних зморшок за допомогою ботокса: авторська методика «живе обличчя». Косметика і медицина. 2006; (5): 46–51.
2. Борисевич І.В. Маркетингове вивчення ринку косметологічних послуг в умовах великого міста: дис. … канд. мед. наук. Санкт-Петербург; 2006. 157 с.
3. Волкова О.В. Медико-соціальна характеристика підлітків із дерматокосметологічною патологією та шляхи оптимізації спеціалізованої допомоги цій категорії пацієнтів: автореф. дис. … канд. мед. наук. Санкт-Петербург; 2005. 22 с.
4. Голубєв В. Обличчя з точки зору його привабливості (за матеріалами лекції для косметологів). KOSMETIK International. 2015; (2): 138–144.
5. Заттлєр Г. Естетична корекція верхньої третини обличчя. Пер. з нім. Москва: МЕДпресс-інформ; 2015. 120 с.
6. Золотарьова В.Г., Гара А.В. Особливості проведення ботулінотерапії за естетичними показаннями у пацієнток віком понад 45 років. Ін’єкційні методи в косметології. 2011; (4): 54–60.
7. Лапатіна Н.Г., Саромицька А.Н. «Ознаки токсину»: компенсаторна активація нецільових мімічних м’язів після проведення ботулінотерапії. Ін’єкційні методи в косметології. 2015; (2): 90–100.
8. Ле Луарн К. Функціональний аналіз обличчя та ін’єкції ботулінічного токсину за естетичними показаннями. Ін’єкційні методи в косметології. 2013; (2): 32–41.
9. Разумовська О.А. Картування верхньої третини обличчя: можливості оптимізації результатів ботулінотерапії. Ін’єкційні методи в косметології. 2015; (2): 76–88.
10. Родіонов А.Н. Дерматокосметологія. Ураження шкіри обличчя та слизових оболонок. Діагностика, лікування та профілактика. Санкт-Петербург: Наука і техніка; 2012. 912 с.
11. Сергєєв Ю.Д., Бісюк Ю.В. Неналежне надання екстреної медичної допомоги (експертно-правові аспекти). Науково-практичний посібник. Москва: Авторська академія; Товарищество научных изданий КМК; 2008. 399 с.
12. Сорокіна В.К. Косметологія: посібник для лікарів. Санкт-Петербург: Видавництво «Фоліант»; 2014. 408 с.
13. Чайковська Е., Орлова О. Естетична корекція обличчя: наслідки та можливості, про які ми не підозрюємо. Ін’єкційні методи в косметології. 2010; (3): 40–48.
14. Шелєхов С. Інтегральний підхід до управління мімікою за допомогою ботулінічного токсину типу А. Ін’єкційні методи в косметології. 2010; (4): 2–9.
15. Шерер М.А. Особливості комбінованого підходу до корекції обличчя чоловіків: ботулінічний токсин типу А та волюметричні філери. Ін’єкційні методи в косметології. 2015; (1): 26–37.
16. Юцковська Я., Дворянінова І., Бірко О. Корекція ділянки міжбрів’я ботулінічним токсином типу А (препарат Диспорт). Естетична медицина. 2012; (3): 349–358.
17. Юцковська Я., Дікая А., Бірко О. Ботулінотерапія періорбітальної ділянки з урахуванням особливостей її анатомічної будови. Корекція параорбітальних зморшок у пацієнток зі слов’янським типом очей. Естетична медицина. 2011; (2): 189–197.
18. Юцковська Я., Єременко І., Сайбель А., Бірко О. Прогнозування результатів ботулінотерапії (препарат Диспорт) у верхній третині обличчя. Естетична медицина. 2011; (3): 363–368.

Авторка: Ольга КРАСІЛЬНІКОВА – лікар-косметолог, дерматолог

Редакторка: Наталія ЧАЙКА – головна редакторка ESTportal

Переклад: Наталія ЧАЙКА

Вперше опубліковано: 2016
Оновлено з урахуванням сучасних рекомендацій та актуальних досліджень: 2026