Емпатія та емоційний дальтонізм

Емоційна сфера особистості – одна з найбільш значущих. Наші емоції та стани допомагають нам зрозуміти своє ставлення до того, що відбувається. Ми вміємо не лише розуміти власні емоції, але й розрізняти почуття інших людей. Це стає можливим завдяки емпатії.

Поняття емпатії

Емпатія – здатність зрозуміти відчуття іншої людини шляхом співпереживання їй. Уже понад двадцять років науці відомо про існування дзеркальних нейронів. Науковці пов’язують із їхніми функціями розпізнавання станів іншої людини. Саме завдяки цій здатності у нас виникають емоції щодо сюжету фільму, ми можемо співпереживати героям. Емпатія тісно пов’язана з емоційним інтелектом і жодним чином не залежить від рівня IQ.

Звісно, емпатія розвинена не у всіх людей однаково. У системі професій «людина–людина» високий рівень емпатії є вимогою, особливо для психологів і вчителів. Рівень емпатії визначається емоційним інтелектом, рівнем рефлексивності (умінням розуміти й аналізувати свої почуття) та особливостями виховання.

Дуже часто високорозвинену емпатію, особливо у професійних психологів, плутають з екстрасенсорними здібностями. Це не дивно, адже на пострадянському просторі існує проблема з розвитком емоційної сфери у людей. Сформувався певний тип виховання, який популяризував стриманість, замкнутість і робив акцент на інтелектуальній сфері. У результаті – кілька поколінь людей, які зовсім не розуміють, що відбувається всередині них, і відчувають страх перед зустріччю із собою. Насправді в прояві високого рівня емпатії немає нічого надприродного – це одна з недостатньо вивчених можливостей нашої особистості.

Навіщо ж нам потрібна емпатія?

Побудова тісних і справді близьких стосунків ґрунтується саме на ній. Будь-яка комунікація потребує участі емпатії, щоб бути ефективною. Навіть на перший погляд прагматичні керівники великих організацій активно використовують цю здатність, адже вона дозволяє встановити тісний контакт з іншою людиною і дає можливість краще її зрозуміти.

Емпатія є нашою вродженою здатністю і піддається розвитку. Однак не всі люди нею володіють. Існують вроджені патології, які не дозволяють людині розуміти свої почуття та почуття інших людей. Психічно здорові люди також можуть страждати від емоційного дальтонізму.

Емоційний дальтонізм

Емоційний дальтонізм – це нездатність людини розуміти, розрізняти та усвідомлювати власні емоції й емоції інших людей. Наприклад, для людини всі її емоції поділяються на позитивні та негативні. А емоції іншої людини для неї ще складніше піддаються класифікації.

Емоційний дальтонізм створює труднощі у розумінні причин виникнення власних емоцій, а також ускладнює можливість донести їх іншій людині. Такі люди не знають, як реагувати на емоції інших. Прикладом можна вважати Шерлока Холмса, головного героя відомого сучасного серіалу. Логічним шляхом він міг класифікувати ту чи іншу емоцію, але співпереживати не міг зовсім. Він не розумів сліз жінок на свою адресу або образ доктора Ватсона. Озвучуючи свої думки, він не враховував почуття інших. Водночас рівень його інтелектуальних здібностей значно вищий за середній.

Алекситимія

У 1973 році психіатром Пітером Сіфнеосом було запропоновано термін «алекситимія». Згідно з трактуванням ученого, цей термін включає:

• Складнощі або неможливість вербалізації власних почуттів і почуттів інших людей.
• Труднощі в розмежуванні емоцій і тілесних відчуттів.
• Низький рівень розвитку уяви, сприйняття символів і метафор.
• Фокусування на зовнішніх обставинах на шкоду внутрішнім переживанням.
• Переважання точного, логічного та утилітарного мислення.

Крім того, науковці припускають, що алекситиміки бачать менше снів, які також менш яскраві та насичені. Водночас не обов’язково, щоб у однієї людини проявлялися всі ознаки цього явища. Труднощі за кількома пунктами відчуває чимало людей, і це справді проблема.

Може здатися, що алекситимія зовсім не є небезпечною і, ймовірно, навіть безпечною. Адже що такого в тому, що наведені в списку особливості викликають у людини труднощі? Корінь проблеми полягає в тому, що алекситиміки переживають не менше емоцій, ніж інші люди, але ці емоції не знаходять виходу. А вихід їм потрібен у будь-якому разі, і якщо це неможливо зробити природним шляхом, тіло починає шукати обхідні способи.

Алекситимік не здатний розуміти, що саме він зараз відчуває, чи розпізнати емоцію, яку переживав раніше. Іноді йому складно навіть відрізнити радість від злості. Таке викривлене сприйняття власних емоцій відповідним чином проявляється і в поведінці. Крім того, такі люди позбавлені свого «внутрішнього голосу». Емоції не підказують їм їхнього ставлення до людей, і вони можуть навіть не розуміти, чи сподобалася їм дівчина і чи варто запрошувати її на побачення.

Попри такі неприємні та важко переживані прояви, алекситимія не є ні хворобою, ні діагнозом. Це лише індивідуальна характеристика особистості. Ця характеристика може бути вродженою або набутою. Вроджена форма є наслідком фізіологічних порушень і важко піддається корекції. Деякі науковці припускають, що у людей з алекситимією порушений зв’язок між півкулями головного мозку.

Алекситимія у психічно здорових людей може виникати після сильних емоційних потрясінь. Виховання також має значення. Беземоційні або гіперемоційні батьки можуть сприяти формуванню цього явища у дитини.

Алекситимія зустрічається приблизно у 8% людей. При цьому чоловіків майже в чотири рази більше. Водночас окремі риси емоційного дальтонізму притаманні значно більшій кількості людей.

Шкода емоційного дальтонізму та розвиток емпатії

Головна проблема емоційного дальтонізму – його наслідки. Оскільки тіло шукає вихід для непрожитих емоцій, воно знаходить його через хвороби. Емоційний дальтонізм може призводити до психосоматичних розладів. Крім того, це явище створює труднощі у комунікації. Саме тому варто працювати над розвитком своєї емоційної сфери та емпатії.

Для розвитку емпатії варто збалансувати світ своїх думок і почуттів, не знецінювати емоції, приймати їх і дозволяти собі їх проживати. Можна звернутися до читання художньої літератури. Особливо корисно вести щоденник емоцій, у який можна записувати свої почуття та переживання і аналізувати їхні причини.

Люди – соціальні істоти, і нам необхідна емпатія. У масштабах суспільства і для кожної людини корисно розвивати свій внутрішній світ, приділяти увагу якості емоційних зв’язків з іншими людьми. У такому разі стосунки стають більш міцними, а людина може відчувати себе щасливішою.

Авторка: Анна БУНЯК – психологиня

Редакторка: Наталія ЧАЙКА – головна редакторка ESTportal

Вперше опубліковано: 2016
Оновлено з урахуванням сучасних рекомендацій та актуальних досліджень: 2026