Екзосоми в косметиці: як читати етикетку та розуміти склад

Косметично-хімічне для задротів) Або чому вивчення хімії – це ближче до вивчення мови

От, наприклад, як знайти «справжні екзосоми» на етикетці. Починаємо з основного – контексту. Бо екзосоми використовують як у косметиці, так і в медичних виробах. І в кожному із цих напрямків свої правила та норми.

Exosome

На етикетці це слово є маркером наявності екзосом. Але ми маємо врахувати нюанси.

Більшість інгредієнтів, які зареєстровані із таким INCI*, мають відношення до медичних виробів. Найчастіше як джерело походження вони мають тваринне або людське джерело. Наприклад, Human Platelet Exosomes – із тромбоцитів крові людини, Chicken Embryonic Egg Exosomes – отримані з мезенхімальних клітин курячого ембріона.

На сьогодні майже все із цього списку заборонено для косметичних продуктів (окрім Milk Exosomes).

*INCI (International Nomenclature of Cosmetic Ingredients) — це міжнародна система стандартизованих назв для косметичних інгредієнтів, розроблена для уніфікації позначень на упаковках по всьому світу. Вона базується на латинській та англійській мовах, дозволяючи визначити точний склад, уникнути алергенів та порівняти продукти. 

Extracellular Vesicles

Ці слова використовують у науковій літературі. Саме за ними в PubMed треба читати дослідження, а не по слову exosome.

Саме ними найчастіше маркують екзосоми мікробного та рослинного походження. І тільки таке джерело походження дозволено для косметики.

Це говорить про те, що клітина виділила внутрішньоклітинну везикулу («бульбашку»). Буквально «вивернула клітину назовні». Приклад – Centella Asiatica Callus Extracellular Vesicles.

Vesicles

Хоба! А тут стоїть слово-одинак. І з ним може бути «не все так однозначно»). Бо слово «везікула» не завжди є маркером саме екзосом. Інколи це говорить про те, що із клітини виділили «бульбашку» не з внутрішньої частини, а з іншої частини. Наприклад, Camellia Japonica Flower Vesicles – це мікроструктури із купою поліфенолів, флавоноїдів та жирних кислот.

Екзосоми як кіт Шредінгера

А буває в описі косметики виробник комунікує про екзосоми, а «кодових слів» на етикетці немає. Тоді найімовірніше маємо справу з правилами.

Згідно з рекомендаціями Ради з питань засобів особистої гігієни (PCPC)*, якщо у складі суміші (екстракту) хімічна сполука не є домінуючою, то її відображають як екстракт та вказують джерело його отримання.

Наприклад, вміст екзосомальних везикул у складі екстракту клітинної культури стовбурових клітин годжі не перевищує 50%. Тому в міжнародній номенклатурі, що опублікована в Міжнародному словнику та довіднику косметичних інгредієнтів (Cosmetic Ingredient Dictionary and Handbook)*, цей компонент внесено згідно з INCI як «Lycium Barbarum Callus Culture Extract». Або якщо використовували не калюс, то може бути Centella Asiatica Leaf Extract.

*Рада з питань засобів особистої гігієни (Personal Care Products Council — PCPC) — це провідна американська галузева асоціація, що представляє компанії, які виробляють та розповсюджують косметику та засоби особистої гігієни. Вона розробляє стандарти якості, бере участь у технічному регулюванні, забезпечує наукову оцінку безпеки інгредієнтів та взаємодіє з регуляторними органами.

*Міжнародний словник і довідник косметичних інгредієнтів (Cosmetic Ingredient Dictionary and Handbook), що готується Personal Care Products Council, — це авторитетне джерело, що містить стандартизовані назви (INCI) для косметичних компонентів. Він забезпечує прозорість складу, дозволяючи ідентифікувати інгредієнти, включаючи воски, олії та пігменти, латинською мовою.

Чому ми маємо вірити?

Дізнатися про те, що в екстракті листя центели дійсно є екзосоми, можна тільки з документів, які йдуть у супроводі від виробника. Звичайний споживач цих документів не має. Часто не має і дистриб'ютор косметики. Але якщо про це пишеться на етикетці, то по законах всього світу ринковий нагляд має право перевірити правомірність рекламної заяви. Що і роблять, до речі)

Як вони проникають

Екзосоми будь-якого походження мають дуже велику молекулярну масу – 30–150 kDa або 30000–150000 Da. Короче, «рояль, що не входить у двері». Саме тому їх рекомендують вводити апаратно або ін’єкційно.

В косметику як «влазять»?

А ось тут питання треба розбити на дві частини: як і куди.

Важливіше почати із «куди». Косметика не має права проникати в дерму та змінювати якісь процеси в людині. То все прерогатива ліків (медичних виробів). Тому в дерму косметиці не можна.

«Позвоночне право»

А ось якщо косметика всотується до рівня кератиноцитів (живі клітини на поверхні шкіри), то на це дивляться нормально. І тоді стається «позвоночне право» – на кератиноцитах є «кнопки», на які тисне рослинна екзосома. І викликає відповідну реакцію власних клітин, які виділяють власні екзосоми кератиноцитів. І ті вже йдуть глибше та комунікують і з нашими глибшими клітинами.

Як

Це друга частина питання. В косметичній хімії допомагають в питанні транспорту і пептидам, і вітамінам, і екзосомам однаково – через системи доставки. Тому ми бачимо в складі екзосомальних комплексів різноманітні Lecithin та Phospholipids, а також енхансери – Butylene Glycol, 1,2-Hexanediol.

Що вангую

Скоріш за все з часом, екзосоми будуть топчиком в форматі доставки, конкуруючи із ліпосомами. Зараз біоінженери збирають такі системи доставки exosomes-like. Зацініть фантастичність INCI такої системи – Aqua (and) Beta-Sitosterol (and) Phenylpropanol (and) Cetrimonium Chloride (and) Phytosphingosine (and) Acetyl Tetrapeptide-3 (and) Glycerin (and) Phosphatidylcholine (and) Mannitol (and) Methylpropanediol (and) Caprylyl Glycol (and) Potassium Sorbate (and) Ethylhexylglycerin (and) Sorbitan Oleate.

І як вам ці нюанси може пояснити ШІ? ТА ніяк) Накропає швидкі та зрозумілі списки) І вони будуть нагадувати рандомне підставляння значення слова при перекладі з іноземної мови. Бо мовні моделі вже більш-менш навчилися перекладати слова, а хімія у них на рівні «твоя-моя-любоф».

Де дивитися інформацію?

1. Дозволено або недозволено для косметики в ЄС (та Україні) – CosIng (Cosmetic Ingredients Database).
2. Що в науці нового – журнал Journal of Extracellular Vesicles.
3. Кому цікаво більш глибоко по складах та контекстах – на моєму курсу «Косметична хімія» на платформі Skinstory Education. Я в лекціях там часто котиків як ілюстративний матеріал використовую))

Авторка: Юлія ГАГАРІНА – хімік, технолог-розробник косметичних продуктів. Співзасновниця і бренд-девелоперка в Resens Ukraine та співзасновниця Laborantki. Раніше – провідна спеціалістка з розробки нових продуктів компаній Ecolife та ТОВ «Ельфа лабораторія»