Електроепіляція

Електроепіляція – методика радикальної ліквідації наявного волосся і припинення росту нових волосків дозованим впливом електроструму на волосяні фолікули. У процесі електроепіляції струм за допомогою електрода проникає на глибину залягання волосяної цибулини та викликає її термічну деструкцію. Електроепіляція ефективна щодо волосся будь-якого типу (у тому числі тонкого, сивого і світлого, гормонозалежного) і при будь-якому фототипі шкіри. Нерідко електроепіляція проводиться на додаток до лазерної епіляції для видалення залишкового волосся.

Електроепіляція є хронологічно раннім апаратним методом видалення волосся, що застосовується в Європі з 1940-х років. Механізм електроепіляції базується на руйнівній дії електроструму на паросткову частину волосяних фолікулів. Подача електричного струму здійснюється шляхом точкового підведення до кожного окремого фолікула тонкого електрода. Генерований електричний імпульс утворює мікроіскру на кінчику електрода, що викликає локальне високотемпературне нагрівання паросткової зони волосяної цибулини та її повне руйнування.

Після електроепіляції ріст волосся зі зруйнованих фолікулів припиняється назавжди. За допомогою електроепіляції можливе видалення волосся на лінії брів, щоках, верхній губі, підборідді, шиї, плечах, спині, грудній клітці, молочних залозах, руках, животі, ногах, зоні бікіні, пальцях рук та ніг. Проведення електроепіляції пахвових западин не рекомендується, зважаючи на зосередження в цій зоні безлічі лімфовузлів. У вушних раковинах та носових ходах електроепіляція не виконується. Найболючішими зонами для електроепіляції є область верхньої губи та бікіні.

Електроепіляція – єдиний метод, який дозволяє позбутися небажаного волосся назавжди. Проте за одну процедуру досягти такого ефекту не вдасться. У зв’язку з тим, що у волосся є три стадії зростання, то вплив за одну процедуру відбувається не на все волосся, а тільки на ту частину волосся, яка знаходиться в стадії зростання, або вже повністю зросла. Таким чином, після проведення першої процедури приблизно через 2 тижні виростає нова партія волосся, яка під час проведення епіляції знаходилася в стадії відпочинку. Волосся, яке було видалено під час першої процедури, набирається сил і знову виростає, але вже більш слабким, тонким і менш помітним. При цьому, деяке волосся може видалитись назавжди вже і після першої процедури. У будь-якому випадку, кількість процедур необхідних для повного позбавлення від небажаного волосся, залежить виключно від фізіологічних особливостей. Комусь може вистачити 6 процедур, комусь 12. Ефект від проведення електроепіляції буде помітний вже після 3-х перших процедур (на одній ділянці шкіри). Для повного позбавлення від небажаного волосся необхідно запастися терпінням на рік-півтора. Як тільки відросте нове волосся в області проведення електроепіляції – знову вирушати до електролога, і в жодному разі не користуватися вже ніякими іншими способами епіляції – інакше можна звести всі зусилля нанівець.

Перед процедурою рекомендується подивитися реакцію організму на електроепіляцію на невеликій ділянці шкіри. Поспостерігати, як швидко пройде подразнення на місці дії приладом, через скільки днів пройдуть сліди від введення голки. Перевірити, чи немає якоїсь індивідуальної непереносності цього виду електроепіляції. Після того, як проба електроепіляції на маленькій ділянці шкіри пройде успішно, можна сміливо братися до справи! У будь-якому випадку, після 3-4-х процедур ефект буде помітний – волосся стане значно менше, а те, яке продовжуватиме наполегливо рости, стане тоншим і виростатиме слабшим, яке в результаті видалиться назавжди.

Класифікація методів електроепіляції

Залежно від використовуваних електродів розрізняють пінцетний та голчасті методи електроепіляції.

Метод пінцетної електроепіляції полягає в захопленні кожного видаляємого волоска за допомогою тонкого електрода-пінцета, з’єднаного з апаратом-генератором високочастотного струму. По стрижню утримуваного пінцетом волоска, струм поступає у фолікул і викликає його деструкцію. Пінцетна електроепіляція безконтактна, найменш болісна і незамінна для чутливих зон тіла (обличчя, бікіні). Однак через повільну швидкість електроепіляції (окреме волосся може піддаватися обробці до 1,5-2 хвилин) даний метод непридатний для видалення волосся з великих поверхонь шкіри.

Різновидами голчастої електроепіляції, залежно від характеристик використовуваного струму та їх поєднань, є термоліз, електроліз, бленд- і флеш- методи та їх модифікації. Приставки «new, super, ultra» вказують на різні варіанти базових методів електроепіляції без будь-яких принципових відмінностей. Голчаста електроепіляція належить до інвазивних способів епіляції, оскільки передбачає введення в шкіру голки-провідника, яким здійснюється подача струму певних параметрів.

Термоліз як метод електроепіляції передбачає руйнування волосяного фолікула змінним високочастотним струмом низької напруги. Подача електричних імпульсів призводить до миттєвої високотемпературної реакції та коагуляції фолікулів, що знаходяться у фазі зростання. Термоліз часто застосовується у практиці електроепіляції, хоча його проведення пов’язане з певними ризиками та потребує високої кваліфікації й практики. Даний вид електроепіляції найболючіший і найчастіше вимагає не тільки нанесення поверхневих анестетиків, але й ін’єкційного знеболювання (лідокаїном, тримекаїном та ін.). Однак застосування ін’єкційних анестетиків може спровокувати зміну параметрів струму, внаслідок чого процедура виявиться неефективною. За деякими спостереженнями також може спостерігатися посилення локального зростання волосся.

Перевагою термолізу є досить швидка, зі швидкістю 22 волосини за хвилину, епіляція, що зручно для обробки великих ділянок шкіри. Недоліком даного способу електроепіляції є висока болючість, небезпека виникнення фолікуліту та множинних атрофічних рубців, складність попадання в нижні сегменти викривлених фолікулярних каналів.

В основі електролізу лежить електрохімічна реакція, що виникає під впливом постійного (гальванічного) струму. В процесі електроепіляції постійний струм викликає навколо голки-електроду утворення іонів натрію, які перетворюються на мікродози при взаємодії з тканинною рідиною луги. Лужна субстанція проникає в недосяжні для електрода частини цибулини та викликає їх руйнування. За допомогою електроепіляції електролізом успішно обробляються викривлені волосяні ходи. Під час процедури електролізу пасивний електрод вкладається в руку пацієнта, а активний (голка) проводиться вздовж стрижня на глибину залягання фолікула. Потім подається струм, сила якого регулюється на приладі згідно зі стандартними рекомендаціями залежно від товщини волосини та глибини знаходження фолікулів. Ознакою електрохімічної реакції, що завершилася, служить поява біля волосинки невеликої кількості бульбашок піни – водню, що виділився. Оброблене в процесі електроепіляції волосся витягується пінцетом. Електроліз є не таким болючим способом електроепіляції, як термоліз, проте поступається останньому за швидкістю видалення волосся – в середньому 4 волосини на хвилину. Навіть при використанні багатогольчастих систем для електроепіляції, електроліз потребує достатньо тривалого часу для обробки великих ділянок тіла.

Електроепіляція бленд-методом (blend – змішання) поєднує в собі вплив на волосся високочастотним змінним та постійним гальванічним струмом, тобто термоліз та електроліз. Бленд-електроепіляція викликає не тільки утворення луги, але і її нагрівання, що посилює деструктивну дію на фолікули. При цьому тривалість електроепіляції скорочується, а ефективність зростає.

У процесі електроепіляції бленд-методом виділяються 2 стадії впливу на фолікули. Перша фаза – термолітична, характеризується нагріванням фолікула та дегідратацією перифокальних (навколишніх) тканин. Під час другої, електролітичної, відбувається гальванічна реакція з утворенням малої кількості лужного середовища, достатнього для остаточної деструкції фолікула. У сучасних бденд-епіляторах є вбудований комп’ютерний блок для оптимального підбору термо- та електролітичних фаз з урахуванням специфіки пацієнта. До обмежень бленд-методу належать порівняно невисока швидкість електроепіляції та ризик виникнення фолікуліту та рубців. Модифікацією електроепіляції бленд-методом є «сіквеншіал бленд» (sequential – послідовність). Сіквеншіал бленд відрізняється від традиційного бленд-методу зниженням під час імпульсу амплітуди гальванічного струму, що посилює руйнівну дію на фолікул та знижує болючість.

Електроепіляція флеш-методом (flash – спалах) представляє вдосконалений термоліз, що використовує постійний струм дуже високих частот (2000 кГц). Експозиція струму при флеш-методі дуже мала (від 0,01 до 0,09 сек.). Голки для електроепіляції забезпечені обов’язковою ізоляцією, що практично виключає болючість і травматичність. Флеш-метод не рекомендується для електроепіляції області бікіні та обличчя, проте дуже ефективний при використанні на руках і ногах. Удосконаленою методикою флеш-методу служить «сіквеншіал флеш» з використанням високочастотного синусоїдального змінного струму, що дозволяє фахівцю з електроепіляції маневрувати залежно від якості волосся на одній ділянці. Сіквеншіал флеш також дозволяє варіювати тривалість імпульсів з урахуванням товщини волосся – чим більша товщина волосся, тим менший імпульс і сильніша сила струму.

Голки-електроди для електроепіляції використовуються трьох видів: ізольовані, золоті та голки з медичного сплаву.

• Ізольовані голки вкриті мікрошаром ізоляції (частіше тефлоном) менше ніж 1 мк, що оберігає тканини від опіку; застосовуються для пацієнтів із підвищеною чутливістю до болю.
• Золоті голки для електроепіляції покриваються напилюванням 24-каратного золота і не містять нікель; підходять для шкіри, що не переносить медичний сплав.
  
• Голки, виконані з медичного сплаву хром-нікель, що використовується для виробництва тонкого хірургічного інструментарію; показані для електролізу пацієнтам, які легко переносять електроепіляцію.

Протипокази до проведення електроепіляції:

• наявність кардіостимулятора;
• вагітність;
• загострення хронічних хвороб шкіри;
• гострі інфекційні та гнійничкові захворювання шкіри;
• епілепсія;
• наявність невусів, родимок у зоні дії;
• індивідуальна непереносність струму;
• цукровий діабет;
• варикозна хвороба (в зоні проведення процедури);
• важкі форми гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця;
• онкологічне захворювання;
• деякі гінекологічні захворювання (при епіляції зони бікіні).

Переваги та недоліки електроепіляції

Перевагами електроепіляції слугують її цінова доступність, радикальність, можливість позбавлення волосся будь-якого тону при будь-якому фототипі шкіри. До потенційних небезпек електроепіляції слід зарахувати ризик інфікування при порушенні цілісності шкіри голками, виникнення фолікулітів, рубців та гіперпігментації. Результат електроепіляції залежить від кваліфікації спеціаліста, використовуваного обладнання, адекватної анестезії, регулярності процедур, правильності післяепіляційного догляду.

Наталія ЧАЙКА – косметологиня, головний редактор “Естетичного порталу”