Електроепіляція

Електроепіляція – методика радикального усунення наявного волосся та припинення росту нових волосків за допомогою дозованого впливу електричного струму на волосяні фолікули. Під час електроепіляції струм за допомогою електрода проникає на глибину розташування волосяної цибулини та спричиняє її термічну деструкцію. Електроепіляція ефективна щодо волосся будь-якого типу (у тому числі тонкого, сивого, світлого та гормонозалежного) і при будь-якому фототипі шкіри. Досить часто електроепіляцію проводять як доповнення до лазерної епіляції для видалення залишкових волосків.

Електроепіляція є хронологічно найдавнішим апаратним методом видалення волосся, який застосовується в Європі з 1940-х років. Механізм електроепіляції ґрунтується на руйнівному впливі електричного струму на зародкову частину волосяних фолікулів. Подавання електричного струму здійснюється шляхом точкового підведення до кожного окремого фолікула тонкого електрода. Згенерований електричний імпульс створює мікроіскру на кінчику електрода, що спричиняє локальний високотемпературний нагрів зародкової зони волосяної цибулини та її повне руйнування.

Після електроепіляції ріст волосся з ушкоджених фолікулів припиняється назавжди. За допомогою електроепіляції можливо видалення волосся на лінії брів, щоках, верхній і нижній губі, підборідді, шиї, плечах, спині, грудній клітці, молочних залозах, руках, животі, ногах, у зоні бікіні, а також на пальцях рук і ніг. Проведення електроепіляції у ділянці пахвових западин не рекомендується через високу концентрацію в цій зоні лімфатичних вузлів. Вушні раковини та носові ходи не піддаються електроепіляції. Найбільш болісними зонами для електроепіляції є ділянка верхньої губи та зона бікіні.

Електроепіляція – єдиний метод, який дозволяє позбутися небажаного волосся назавжди. Однак досягти такого ефекту за одну процедуру неможливо. Оскільки волосся має три стадії росту, під час однієї процедури вплив відбувається не на всі волоски, а лише на ті, що перебувають у стадії росту або вже повністю сформовані. Таким чином, після першої процедури приблизно через два тижні з’являється нова партія волосся, яка на момент епіляції перебувала у фазі відпочинку. Волоски, видалені під час першої процедури, можуть відрости знову, але вже значно слабшими, тоншими і менш помітними. Водночас частина волосся може бути видалена назавжди вже після першого сеансу.

У будь-якому разі кількість процедур, необхідних для повного усунення небажаного волосся, залежить виключно від фізіологічних особливостей людини. Комусь достатньо 6 процедур, комусь – 12. Ефект від електроепіляції буде помітним уже після перших трьох сеансів (на одній ділянці шкіри). Для повного позбавлення від небажаного волосся потрібно запастися терпінням на рік-півтора. Щойно на ділянці, де проводилася електроепіляція, відростуть нові волоски – слід знову звернутися до електролога і в жодному разі не користуватися іншими методами епіляції, інакше всі зусилля можуть бути марними.

Перед процедурою рекомендується перевірити реакцію організму на електроепіляцію на невеликій ділянці шкіри. Поспостерігати, як швидко зникає подразнення на місці впливу апарата, через скільки днів зникають сліди від введення голки. Переконатися, що немає індивідуальної непереносимості цього виду електроепіляції. Після того як пробна електроепіляція на маленькій ділянці шкіри пройде успішно, можна сміливо приступати до процедури! У будь-якому разі після 3–4 процедур ефект буде помітним – волосся стане значно менше, а ті, що продовжуватимуть уперто рости, стануть тоншими та слабшими, і з часом зникнуть назавжди.

Класифікація методів електроепіляції

Залежно від типу використовуваних електродів розрізняють пінцетний та голчасті методи електроепіляції.

Метод пінцетної електроепіляції полягає у захопленні кожного волоска, що підлягає видаленню, за допомогою тонкого електрода-пінцета, з’єднаного з апаратом-генератором високочастотного струму. Через стрижень волосини, утримуваної пінцетом, струм проникає у фолікул і спричиняє його деструкцію. Пінцетна електроепіляція є безконтактною, найменш болісною і незамінною для обробки чутливих ділянок тіла (обличчя, зона бікіні). Однак через повільну швидкість виконання процедури (обробка одного волоска може тривати до 1,5–2 хвилин) цей метод непридатний для видалення волосся на великих ділянках шкіри.

Різновидами голчастої електроепіляції, залежно від характеристик використовуваного струму та їхніх поєднань, є термоліз, електроліз, бленд- і флеш-методи та їхні модифікації. Приставки «new», «super», «ultra» вказують на різні варіанти базових методик електроепіляції без принципових відмінностей. Голчаста електроепіляція належить до інвазивних методів епіляції, оскільки передбачає введення в шкіру голки-провідника, через яку подається струм певних параметрів.

Термоліз, як метод електроепіляції, передбачає руйнування волосяного фолікула змінним високочастотним струмом низької напруги. Подавання електричних імпульсів призводить до миттєвої високотемпературної реакції та коагуляції фолікулів, які перебувають у фазі росту. Термоліз часто застосовується в практиці електроепіляції, хоча його проведення пов’язане з певними ризиками і потребує високої кваліфікації та практичного досвіду. Цей вид електроепіляції є найболіснішим і часто вимагає не лише нанесення поверхневих анестетиків, але й ін’єкційного знеболення (лідокаїном, тримекаїном тощо). Однак використання ін’єкційних анестетиків може спричинити зміну параметрів струму, внаслідок чого процедура буде неефективною. За деякими спостереженнями також може відзначатися посилення локального росту волосся.

Перевагою термолізу є досить висока швидкість проведення епіляції — приблизно 22 волоски за хвилину, що зручно для обробки великих ділянок шкіри. Недоліком цього методу електроепіляції є значна болісність, ризик виникнення фолікуліту та множинних атрофічних рубців, а також складність потрапляння у нижні сегменти викривлених фолікулярних каналів.

В основі електролізу лежить електрохімічна реакція, що виникає під дією постійного (гальванічного) струму. Під час електроепіляції постійний струм викликає навколо голки-електрода утворення іонів натрію, які, взаємодіючи з тканинною рідиною, перетворюються на мікродози лугу. Лужна субстанція проникає в недосяжні для електрода частини волосяної цибулини та спричиняє їх руйнування. За допомогою електролізу успішно обробляються викривлені волосяні канали. Під час процедури електролізу пасивний електрод вкладається в руку пацієнта, а активний (голка) вводиться вздовж стрижня волосини на глибину розташування фолікула. Потім подається струм, сила якого регулюється на апараті відповідно до стандартних рекомендацій — залежно від товщини волосся та глибини розташування фолікулів. Ознакою завершення електрохімічної реакції є поява біля волосини невеликої кількості пухирців піни — виділеного водню. Оброблене під час електроепіляції волосся видаляється пінцетом. Електроліз є менш болісним методом електроепіляції, ніж термоліз, однак поступається йому за швидкістю — у середньому 4 волоски на хвилину. Навіть за використання багатоігольчастих систем електроепіляції електроліз потребує досить тривалого часу для обробки великих ділянок тіла.

Електроепіляція бленд-методом (blend — змішання) поєднує вплив на волосину високочастотним змінним і постійним гальванічним струмом, тобто термоліз і електроліз. Бленд-електроепіляція спричиняє не лише утворення лугу, а й його нагрівання, що підсилює руйнівну дію на фолікули. При цьому тривалість процедури електроепіляції скорочується, а її ефективність зростає.

У процесі електроепіляції бленд-методом виділяють дві стадії впливу на фолікули. Перша фаза — термолітична — характеризується нагріванням фолікула та дегідратацією перифокальних (навколишніх) тканин. Під час другої, електролітичної фази, відбувається гальванічна реакція з утворенням невеликої кількості лужного середовища, достатнього для остаточного руйнування фолікула. У сучасних бленд-епіляторах передбачено вбудований комп’ютерний блок для оптимального підбору термо- та електролітичних фаз з урахуванням особливостей пацієнта. До обмежень бленд-методу належать порівняно невисока швидкість електроепіляції та ризик виникнення фолікуліту й рубців.

Модифікацією електроепіляції бленд-методом є «сіквеншіал бленд» (sequential — послідовність). Сіквеншіал бленд відрізняється від традиційного бленд-методу зниженням амплітуди гальванічного струму під час імпульсу, що підсилює руйнівну дію на фолікул і зменшує болісність процедури.

Електроепіляція флеш-методом (flash — спалах) є вдосконаленим різновидом термолізу, що використовує постійний струм дуже високої частоти (2000 кГц). Експозиція струму при флеш-методі надзвичайно коротка — від 0,01 до 0,09 секунди. Голки для електроепіляції мають обов’язкову ізоляцію, що практично виключає болісність і травматичність процедури. Флеш-метод не рекомендується для електроепіляції зони бікіні та обличчя, проте є дуже ефективним при роботі на руках і ногах.

Удосконаленою методикою флеш-методу є «сіквеншіал флеш» (sequential flash), який використовує високочастотний синусоїдальний змінний струм, що дозволяє спеціалісту з електроепіляції маневрувати залежно від якості волосся на одній ділянці. Сіквеншіал флеш також дає змогу варіювати тривалість імпульсів з урахуванням товщини волосся: чим товстіше волосся, тим коротший імпульс і сильніший струм.

Голки-електроди для електроепіляції бувають трьох видів: ізольовані, золоті та виготовлені з медичного сплаву.

• Ізольовані голки покриті мікрошаром ізоляції (частіше тефлоном) товщиною менше 1 мк, який запобігає опікам тканин; застосовуються у пацієнтів із підвищеною больовою чутливістю.
• Голки, виготовлені з медичного сплаву хром-нікель, що використовується для виробництва тонкого хірургічного інструментарію, показані для електролізу у пацієнтів, які добре переносять електроепіляцію.
• Золоті голки для електроепіляції покриваються напиленням 24-каратного золота й не містять нікелю; підходять для шкіри, яка не переносить медичні сплави.

Протипоказання до проведення електроепіляції:

• наявність кардіостимулятора;
• вагітність;
• загострення хронічних захворювань шкіри;
• гострі інфекційні або гнійничкові захворювання шкіри;
• епілепсія;
• наявність невусів або родимок у зоні впливу;
• індивідуальна непереносимість струму;
• цукровий діабет;
• варикозне розширення вен (у місці проведення процедури);
• тяжкі форми гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця;
• онкологічні захворювання;
• деякі гінекологічні захворювання (при епіляції зони бікіні).

Переваги та недоліки електроепіляції

Перевагами електроепіляції є її доступна вартість, радикальність і можливість видалення волосся будь-якого кольору при будь-якому фототипі шкіри.

До потенційних ризиків електроепіляції належать небезпека інфікування при порушенні цілісності шкіри голками, виникнення фолікулітів, рубців і гіперпігментації.

Результат електроепіляції залежить від кваліфікації спеціаліста, якості обладнання, адекватної анестезії, регулярності проведення процедур і правильного догляду після епіляції.

Наталія ЧАЙКА — редакторка ESTportal, косметологиня