Троє експертів, одна місія: допомогти підліткам подолати акне й тривожність

Акне — одна з найпоширеніших дерматологічних проблем підліткового віку. Причини включають гормональні зміни, порушення бар’єрної функції шкіри, генетичну схильність і стиль життя.

Однак акне — це не лише про шкіру. Для підлітка обличчя є важливою частиною ідентичності, соціальних контактів і самооцінки. Тривале або тяжке акне часто супроводжується емоційною вразливістю, тривогою, ізоляцією і, як наслідок, — депресивними проявами.

Саме тому ефективне лікування можливе лише за умови міждисциплінарного підходу:

• Дерматолог формує медичну тактику;
• Косметолог забезпечує безпечний догляд і підтримку прихильності до терапії;
• Психолог працює з емоційними наслідками та поведінковими звичками, які впливають на перебіг акне (дотики до обличчя, видавлювання висипів, уникання публічності тощо).

Така командна робота прискорює одужання, знижує ризики рецидивів і формує сталі звички догляду за шкірою.

Біологічний рівень

Патогенез акне є поліфакторним і охоплює кілька взаємопов’язаних механізмів: підвищене виділення себуму, фолікулярний гіперкератоз, колонізацію фолікулів Cutibacterium acnes, а також локальну запальну реакцію.

Ці процеси призводять до формування комедонів, папуло-пустульозних елементів і постзапальних змін шкіри. Медична терапія включає топічні ретиноїди, бензоїл пероксид, азелаїнову кислоту, антибактеріальні й протизапальні засоби, а за потреби — системне лікування.

Дерматолог, як головна ланка команди, визначає стратегію з урахуванням віку, тяжкості, супутніх факторів і толерантності шкіри.

Поведінковий рівень

За даними сучасних досліджень, поведінкові та психоемоційні чинники суттєво впливають на перебіг акне, оскільки визначають інтенсивність запального процесу, вираженість постзапальних змін і рівень прихильності до терапії.

Серед типових помилок:

• часті дотики до обличчя;
• механічне травмування (екскоріації);
• агресивне очищення шкіри;
• надмірне використання комедогенних засобів.

Такі дії підсилюють запалення та ускладнюють загоєння. Саме тому корекція поведінкових патернів належить до спільної компетенції косметолога й психолога:

• косметолог навчає правильного догляду та формує сталі навички;
• психолог допомагає змінити емоційно зумовлені реакції, які підтримують патологічну поведінку (звичку травмувати висипи, уникати соціуму тощо).

Психоемоційний рівень

Видимі прояви акне істотно впливають на самооцінку, соціальну адаптацію та навчання. Емоційний дистрес активує гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь, підвищує рівень кортизолу, порушує якість сну та циркадні ритми, змінює харчові патерни, що в сукупності погіршує перебіг акне через нейроендокринно-запальні механізми.

Психологічна підтримка допомагає розірвати це коло: стабілізує емоції, знижує тривожність і формує адаптивні копінг-стратегії.

Таким чином, саме взаємодія дерматолога, косметолога та психолога дозволяє працювати одночасно з усіма рівнями — біологічним, поведінковим і психоемоційним — забезпечуючи не лише медичне одужання, а й психологічну стійкість та соціальну впевненість підлітка.

Чому лікування акне «гальмує» без психологічної підтримки

Без психологічного супроводу ефективність терапії знижується. Підлітки часто припиняють лікування після перших покращень або у разі відсутності швидкого результату, що спричиняє розчарування та втрату мотивації. Депресивні й тривожні прояви, характерні для частини підлітків з акне, істотно впливають на прихильність до лікування, регулярність догляду та поведінкові звички.

Психологічна підтримка допомагає:

• нормалізувати очікування і пояснити, що терапія акне є поступовим процесом, а не «швидким косметичним ефектом»;
• працювати з образом тіла, соціальною тривожністю та зниженням самооцінки;
• зменшити самостигматизацію та почуття «інакшості», що часто супроводжують підлітків із вираженими висипами;
• підсилити мотивацію та treatment adherence — прихильність до лікування, що безпосередньо визначає довгостроковий результат лікування.

Поетапне залучення фахівців

1. Дерматолог: формування медичної стратегії

Перший етап — клінічне обстеження, оцінка ступеня тяжкості акне, типу шкіри та тригерів. На основі отриманих даних дерматолог формує індивідуальний план лікування, що може включати топічну терапію (ретиноїди, бензоїл пероксид, азелаїнова кислота, комбіновані засоби), а при необхідності — системне лікування. Дерматолог координує весь процес, визначаючи межі дозволених косметологічних процедур і контролюючи їхню безпечність у періоди активного запалення.

2. Психолог: стабілізація емоційного фону

Наступним кроком є залучення психолога, який проводить скринінг психоемоційного стану, оцінює рівень тривожності, самооцінку та соціальну адаптацію підлітка. Психологічні сесії допомагають зменшити рівень стресу, нормалізувати емоційний фон і сформувати мотивацію до лікування.

Регулярна робота знижує ризик переривання лікування, нормалізує сприйняття власного тіла, запобігає самостигматизації та підвищує прихильність до догляду. Важлива також просвіта батьків, які часто не усвідомлюють, наскільки емоційна підтримка впливає на результат лікування.

3. Косметолог: підтримка шкіри та дисципліни

Косметолог супроводжує лікування на всіх етапах. На початку підбирає базовий домашній догляд: м’яке очищення, некомедогенне зволоження, легкі кислоти, антибактеріальні або себорегулюючі сироватки, SPF-захист. Такі засоби допомагають стабілізувати стан шкіри та підготувати її до дерматологічної терапії.

Після того як шкіра адаптується до базового догляду, косметолог додає апаратні та доглядові процедури, узгоджені з дерматологом: делікатні комбіновані чистки, пілінги з саліциловою, азелаїновою або ТСА-кислотою, карбокситерапію, зволожувальні та відновлювальні протоколи. Такі методики знижують ризик ускладнень, покращують бар’єрну функцію та сприяють рівномірному оновленню шкіри.

Косметолог також виконує важливу мотиваційну функцію — контролює домашню рутину, фіксує динаміку результатів фотофіксацією, пояснює етапність процесу та допомагає підлітку дотримуватися дисципліни.

Взаємодія фахівців і послідовність

Поетапне залучення фахівців підвищує ефективність терапії та робить процес зрозумілим для підлітка. Психологічна підтримка зменшує емоційний опір, косметолог формує відчуття контролю над власною шкірою, а дерматолог забезпечує клінічний результат.

Така структурована модель дозволяє підлітку брати активну участь у процесі, усвідомлювати роль кожного етапу та поступово адаптуватися до тривалого лікування без втрати мотивації.

Результати комплексного підходу

Синергія роботи дерматолога, косметолога та психолога створює цілісну терапевтичну систему, у якій медичне лікування, професійний догляд і психоемоційна підтримка взаємно доповнюють та підсилюють одне одного. Такий підхід забезпечує не лише стабільне клінічне покращення стану шкіри, а й сприяє відновленню впевненості, зниженню рівня тривожності та формуванню здорового сприйняття власної зовнішності. У підсумку підліток отримує не лише чистішу шкіру, а й гармонійний емоційний стан, що є необхідною умовою довготривалого результату терапії.

Висновки

Підліткове акне — це не лише дерматологічне захворювання, а багатовимірна проблема, що охоплює біологічні, психологічні та соціальні аспекти розвитку підлітка. Лише міждисциплінарний підхід — співпраця дерматолога, косметолога та психолога — забезпечує стабільне й безпечне одужання.

Такий формат впливає на всі рівні — від запалення до самооцінки. Результатом є не лише чиста шкіра, а й відновлена впевненість, зменшення тривожності, покращення соціальної адаптації та формування здорового ставлення до власної зовнішності.

Командний підхід — золотий стандарт сучасної терапії акне у підлітків.

Джерела:

1. Dréno, B. (2017). What is new in the pathophysiology of acne, an overview. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 31(Suppl 2), 8-12. https://doi.org/10.1111/jdv.14374
2. Williams, H. C., Dellavalle, R. P., & Garner, S. (2012). Acne vulgaris. The Lancet, 379(9813), 361–372. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60321-8
3. Zaenglein, A. L., Pathy, A. L., Schlosser, B. J., Alikhan, A., Baldwin, H. E., Berson, D. S., … & Bhushan, R. (2016). Guidelines of care for the management of acne vulgaris. Journal of the American Academy of Dermatology, 74(5), 945–973. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2015.12.037
4. Tanghetti, E. A. (2017). The role of inflammation in the pathology of acne. Journal of Clinical and Aesthetic Dermatology, 10(9), 17–23. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24062871/
5. Magin, P., Adams, J., Heading, G., Pond, D., & Smith, W. (2006). Psychological sequelae of acne vulgaris: Results of a qualitative study. Canadian Family Physician, 52(8), 978–979. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17273501/
6. Tasoula, E., Gregoriou, S., Chalikias, J., Lazarou, D., Danopoulou, I., Katsambas, A., & Rigopoulos, D. (2012). The impact of acne vulgaris on quality of life and psychic health in young adolescents in Greece. Anais Brasileiros de Dermatologia, 87(6), 862–869. https://doi.org/10.1590/S0365-05962012000600007

Ганна КІБІЦЬКА — дерматолог, косметолог, трихолог, засновниця Hanna Kibitska Esthetician Skin Care Studio